Стентування сонної артерії. Покази, протипокази, переваги та недоліки.

Показання до стентування сонної артерії (CAS):

• Симптоматичний стеноз сонної артерії з транзиторними ішемічними атаками (ТІА) або незначними інсультами та стенозом 50% і більше, або 70% та більше за даними неінвазивної візуалізації (УЗД) чи за даними катетерної ангіографії.

• Безсимптомний стеноз сонної артерії зі стенозом 70% або більше, особливо якщо пацієнт має ознаки високого ризику для каротидної ендартеректомії (CEA).

• Пацієнти з рестенозом після попередньої CEA.

• Пацієнти з радіаційним стенозом.

• Пацієнти зі стенозом сонної артерії та оклюзією контралатеральної сонної артерії.

• Пацієнти з високим хірургічним ризиком через супутні захворювання, анатомічні особливості або попередні операції на шиї/опромінення.

Протипоказання до стентування:

• Повна оклюзія сонної артерії.

• Значний внутрішньопросвітний тромб, що підвищує ризик емболізації під час процедури.

• Сильна звивистість або кальцифікація дуги аорти чи сонної артерії, що може перешкоджати безпечному встановленню стента.

• Активна кровотеча або стан гіперкоагуляції (надмірної згортуваності крові).

• Важка алергія на контраст або ниркова недостатність, якщо не вжито заходів для зменшення ризику.

• Відсутність доступу до сонної артерії через анатомічні зміни або ураження.

Переваги стентування:

• Менш інвазивний метод, ніж каротидна ендартеректомія, з потенційно коротшим часом відновлення.

• Відсутня потреба загальної анестезії, яка може бути корисною для пацієнтів із серйозними супутніми серцево-легеневими захворюваннями.

• Може бути кращим при повторного звуженні після каротидної ендартеректомії, для уражень над тілом хребця C2 або для уражень нижче ключиці.

• Може бути кращим підходом для пацієнтів із високим хірургічним ризиком через анатомічні чи медичні причини.

Недоліки CAS:

• Вищий перипроцедурний ризик інсульту порівняно з ендартеректомією, особливо у літніх пацієнтів.

• Ризик тромбозу стента, рестенозу та емболії під час та після процедури.

• Необхідність подвійної антиагрегантної терапії, яка може підійти не всім пацієнтам.

• Можливість гемодинамічної нестабільності через маніпуляції з каротидними барорецепторами.

• Довгострокова ефективність і довговічність стентування порівняно з ектомією все ще досліджуються.

Важливо відзначити, що показання та протипоказання для стентування можуть змінюватися залежно від нових даних клінічних досліджень, інституційних протоколів і конкретних факторів пацієнта.

Рішення про стентування має прийматися в рамках обговорення мультидисциплінарної команди, беручи до уваги загальний стан здоров’я пацієнта, переваги та досвід лікувального центру.