Виявлена церебральна аневризма не означає автоматичної необхідності операції. І навпаки — старший вік сам по собі не є причиною відмовлятися від лікування. Рішення залежить від того, який ризик несе сама аневризма і який ризик матиме конкретне втручання для конкретного пацієнта.

Нерозірвана аневризма

При нерозірваній аневризмі головне питання звучить так: що небезпечніше в перспективі — залишити аневризму під спостереженням чи провести профілактичне лікування?

Оцінюють не один показник, а їх сукупність:

розмір і локалізацію аневризми;

форму, нерівність контуру, наявність дочірніх випинань;

ріст або зміну морфології за попередніми дослідженнями;

наявність перенесеного субарахноїдального крововиливу з іншої аневризми;

артеріальну гіпертензію та куріння;

сімейний анамнез;

вік, функціональний стан і супутні захворювання;

очікувану тривалість життя;

технічну складність кліпування або ендоваскулярного лікування.

Європейські рекомендації щодо нерозірваних аневризм пропонують розглядати профілактичне закриття тоді, коли очікуваний ризик розриву перевищує очікуваний ризик лікування. Це особливо важливо у старших пацієнтів, де супутні захворювання й судинний атеросклероз можуть істотно змінювати баланс користі та ризику.

Кліпування чи ендоваскулярне лікування?

Немає універсального правила, що у старшому віці ендоваскулярне лікування завжди краще за кліпування. Ендоваскулярний доступ справді дозволяє уникнути краніотомії, але має власні ризики: тромбоемболічні ускладнення, проблеми судинного доступу, необхідність антитромбоцитарної терапії при використанні деяких стентів, ризик неповної оклюзії або повторного лікування.

Мікрохірургічне кліпування може забезпечити дуже надійне виключення аневризми з кровотоку, але є відкритим втручанням і вимагає оцінки загального операційного ризику. Значення мають локалізація аневризми, кальцифікація, ширина шийки, співвідношення з гілками артерій та стан пацієнта.

Тому правильне питання — не «коілінг чи кліпування за віком», а «який метод дає найкращий баланс безпеки й надійності саме для цієї аневризми».

Якщо аневризма вже розірвалася

Розірвана аневризма — це інша клінічна ситуація. Аневризматичний субарахноїдальний крововилив є невідкладним станом із ризиком повторної кровотечі. Сучасні рекомендації AHA/ASA наголошують на якнайшвидшому виявленні джерела крововиливу та закритті розірваної аневризми, бажано протягом перших 24 годин, якщо стан пацієнта дозволяє активне лікування.

Навіть у старшому віці рішення не повинно базуватися лише на цифрі в паспорті. Враховують:

рівень свідомості й неврологічний стан;

вихідний рівень самостійності до крововиливу;

обсяг крововиливу й наявність внутрішньомозкової гематоми;

гідроцефалію та інші ускладнення;

анатомію аневризми;

супутні захворювання;

прогноз відновлення.

Коли може бути достатньо спостереження?

Для частини невеликих нерозірваних аневризм ризик профілактичного втручання може бути вищим за прогнозований ризик розриву. У такій ситуації обирають спостереження з КТА або МРА, контролем артеріального тиску та відмовою від куріння. Інтервал контрольних досліджень визначається індивідуально.

Якщо під час спостереження аневризма збільшується або змінює форму, питання профілактичного лікування переглядають, оскільки ріст є важливим маркером підвищення ризику.

Що варто взяти з цього пацієнту

Після випадкового виявлення аневризми не варто приймати рішення лише за її розміром або лише за віком. Для якісної консультації потрібні самі зображення КТА, МРА або DSA, а не тільки текст висновку.

На консультації я намагаюся відповісти на чотири практичні питання:

1. Який приблизний природний ризик цієї аневризми?

2. Чи є аргументи за лікування саме зараз?

3. Якщо лікувати — які відкриті та ендоваскулярні варіанти технічно можливі?

4. Які ризики та обмеження має кожний із них саме для цього пацієнта?

Орієнтири для матеріалу

European Stroke Organisation guidelines on management of unruptured intracranial aneurysms, 2022.

AHA/ASA Guideline for the Management of Patients With Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage, 2023.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює індивідуальної консультації нейрохірурга та аналізу медичних зображень.

Церебральна ангіографія розірваної аневризми передньої мозкової артерії
Аневризма до закриття
Церебральна ангіографія аневризми перед лікуванням
До закриття
Післяопераційна церебральна ангіографія після емболізації аневризми
Після закриття