Київ, Інститут нейрохірургії - заклад, у стінах якого надається високоспеціалізована нейрохірургічна допомога, єднається наука та практика. Під час навчання в університеті наділяється зовсім мало часу для освоєння нейрохірургії. Такого експрес-курсу не мав жоден із важливих предметів - всього 5 календарних днів. У той же час мене заполонило бажання пізнати усі ті таїнства складної та секретної науки. І завдяки наполегливості, вірі у себе та підтримці рідних мені людей уже в 2019 році я освоював нейрохірургію.
Великою перевагою освітнього процесу були ротації по багатьом відділенням інституту. Вдалось окреслити для себе зони інтересу та бути свідомим щодо інших напрямків нейрохірургії. Найбільше сподобалось і найтяжче сприймалось відділення дитячої нейропатології. Моя пошана дитячим нейрохірургам - їх праця титанічна, розум холодний, але серця - найтепліші. На наступному фото молодий нейрохірург втретє видаляє хлопчику агресивну пухлину мозку. На місці пухлини - порожнина.
Також заволоділо моєю увагою відділення краніофіціальної та ендоскопічної нейрохірургії. Тут були складні випадки, високотехнологічні операції чи не щодня та нові друзі - колишні ординатори відділення: Аксьонов Руслан, Оконський Дмитро, Тесленко Дмитро. Час навчання пролетів непомітно, а згодом я зайняв почесне місце друзів, перейнявши гарний досвід.
Як уже писав раніше, практика не може бути осторонь від науки, тому я мав нагоду доповідати на конференції молодих вчених та організовувати міжнародну науково-практичну конференцію «Краніофаціальна хірургія: сучасний стан і перспективи розвитку» А ось і запис мого виступу: Та прийшов час рухатись далі. До зустрічі у нових стінах.
